Традиция украинского народа презентация

Украинский народ

Украинцы как восточнославянский народ, проживающий преимущественно на территории современной Украины, его общие черты, основные обряды, традиции, культы. Украинский язык, его диалекты, специфические черты. Старинные обычаи и особенности культуры.

Подобные документы

Нарастание кризисных явлений в культуре глобализурующегося мира. Экспансия «массовой культуры» и ее влияние на современное украинское общество. Постмодернистская модель мира. Новое национальное возрождение в эпоху становления независимости Украины.

Возникновение понятия «культура», его современное значение. Культура как способ национальной самоидентификации. Структура и основные функции культуры как неотъемлемого атрибута существования человека. Характерные черты и специфика украинской ментальности.

Характеристика европейской культуры Нового времени и ее типологические черты. Социально-типологические особенности развития украинской культуры ХVII-ХVIII столетий. Роль казачества в формировании национального самоопределения. Творчество Г. Сковороды.

Истоки украинской культуры. Ренессансно-реформационные идеи и образовательные процессы в украинской культуре XVI в. Киево-Могилянский коллегиум как культурно-просветительский центр. Украинский театр в контексте национально-культурного возрождения.

контрольная работа, добавлен 14.06.2020

История развития культуры Востока — от древности к современности. Ее специфические черты, красота и своеобразие. Становление культуры Запада, ее истоки, типология и особенности. Общие точки соприкосновения данных культур и основное отличие друг от друга.

реферат, добавлен 25.12.2020

Обряды, приуроченные к крупным праздникам. Календарные и обрядовые праздники. Аграфена Купальница да Иван Купала. Крещение царского младенца. Старинные женитьбы и свадьбы. Новоселье в старой русской жизни. Особенность свадебного обряда у первобрачных.

презентация, добавлен 22.09.2020

Характеристика культуры первобытных племён на территории Украины. Процессы этнического смешивания (миксации) в период Великого переселения. Отличительные черты Трипольской культуры. Культурное достояние киммерийцев и скифов. Древнеславянская культура.

реферат, добавлен 30.10.2010

Изменения в развитии материальной культуры. Традиции, обычаи и обряды казахов. Полуаграрный характер городов. Основные особенности материальной и духовной культуры казахов. Особые этапы на пути к совершеннолетию в казахской семье. Игры и праздники.

презентация, добавлен 15.09.2020

Феномен развития украинской культуры. Деятельность культурно-просветительских и художественных общественных объединений в современном государстве. Роль церкви в сохранении духовных ценностей. Образовательная и культурная политика независимой Украины.

шпаргалка, добавлен 21.12.2020

Основные черты первобытной (архаической) культуры. Мифологический характер первобытного мышления и освоения мира. Архаическая культура на территории Украины, языческие представления древних славян. Влияние античности на становление украинской культуры.

контрольная работа, добавлен 25.07.2020

Виртуальная экскурсия «Быт и традиции народов Украины»
презентация к занятию по окружающему миру (подготовительная группа) на тему

Познакомить детей с культурой и бытом жителей Украины. Формирование толерантности, чувства уважения к другим народам, их традициям.

Скачать:

Вложение Размер
prezentaciya1.rar 2.72 МБ

Подписи к слайдам:

По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Досуг совместной деятельности детей старшей логопедической группы №1 и детей разновозрастной группе №7 и воспитателей в образовательном процессе .

Развлечение в традициях народов ханты и манси «Берегите мать – природу»подготовительная группа Цель: Активизировать детей с помощью персонажей, доставить радость и удовольствие детям.Матери.

Перспективное планирование работы с детьми младшего и среднего дошкольного возраста. В лане отражена работа во всех разделах программы, а так же работа с родителями.

Несмотря на высокий, постоянно возрастающий уровень механизации всех отраслей народного хозяйства лошадь продолжает иметь большое значение в жизни человека. Ее широко используют как транспортное.

Интегрированное занятие по ознакомлению с окружающим миром и рисованию для старшего дошкольного возраста.

Ознакомление детей старшего дошкольного возраста с национальными традициями народов Севера.

Презентация на тему «Традиции и обряды украинского народа «

  • Скачать презентацию (5.81 Мб) 35 загрузок 4.7 оценка

Традиції та обряди українського народу

Виконала Студентка 218 групи Бовсуновська Ольга

Cторінка історії Коріння більшості народних свят йде за часів язичества. Не дивлячись на тисячолітнє зусилля православної церкви по їх викорінюванню, багато хто із стародавніх обрядів і ритуалів зберігся в народній традиції до наших днів. Частина таких обрядів церква уміло пристосувала до своїх свят, а окремі народні свята стали частиною або продовженням церковних свят.

У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї — це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї — це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої ??суспільної діяльності. З незапам’ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народні старовинні звичаї, тільки об’єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська.

Різдво Одним з основних українських звичаїв є святкування Різдва. У передріздвяний день — 6 січня — відзначається Святвечір. Основними стравами на Святий вечір є кутя — рисова або пшенична каша з медом, родзинками і маком, а також узвар — компот із сухофруктів. Всього, за звичаєм, у Свят вечір подають 12 пісних страв. А ось 7 січня, на юрба колядніків ходила з торбами для збору гостинців. Вони вибирали собі головного — Березу (або Брезая), латкового (який збирав сало й ковбаси), скарбника, хлібоношу, звіздаря (носив зорю), танцюристів, дзвонарів, скрипалів і т.д. Коляда тривала кілька ночей, поки не обходили кожен будинок у поселенні.

Другим великим святом був Старий Новий рік – день святого Василя. На передодні старого Нового року (13 січня — свято Маланьї або Маланки) прибирали у хаті та готували Щедру вечерю, столи повинні ломитися від явств). Подавали багато численні мучні блюда: вареники, млини, книші, пироги и пиріжки, калачі; м’ясні блюда: печеня, буженину, ковбаси, печінку, а також домашні різносоли. Старалися приготувати як можливо більше скоромних блюд, щоб було багато їжі весь рік. «Старий новий рік»

Люди і церковні служителі приходять до святково прибраної христильниці. Священик читає молитви на освячення води, благословляє воду хрестом через його занурення у воду при співі тропаря. Після водосвяття священик благословляє людей освяченою водою. Люди набирають її у посуд і несуть до домівок, щоб за сніданком скуштувати свяченої водички. Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи «водичкою — йорданичкою». Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. 19 січня — хрещення Ісуса

Ще один популярний український звичай — тиждень Масляної. Це свято існував на Русі ще в дохристиянські часи. Звичай передбачає проводи зими і зустріч весни. Після появи християнства на Русі Масляну відзначають в останній тиждень перед Великим постом. Основні відмінності свята — це млинці і народні гуляння. У стародавній Русі млинець вважали символом сонця, так як він, подібно до сонця, теж жовтий, круглий і гарячий, і вірили, що з’їдаючи млинець, люди отримують частинку його тепла і сили. Масляна

Верба Вербну неділю відзначаємо на згадку тріумфального в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Люди, що його зустрічали, розстелили перед Ним свій одяг немов пишний килим. Інші зрізували пальми гілки і кидали їх Йому під ноги. Усі, що йшли навколо викликували: «Осанна Синові Давида! Благословен, хто йде в Ім’я Господнє. » З посвяченими гілками верби у нашому народі пов’язані різні звичаї. Ці гілки ставили в хаті за іконами чи садили на городі. Ними благословили худобу, коли перший раз виганяли її на поле пастися. З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб захоронити його від нечистої сили. Гріх було топтати ногами свячену вербу, а тому навіть найдрібніші галузки, що залишалися після освячення, спалювали на вогні, щоб не потрапило під ноги.

Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться і будуть здорові;

ПасхаСвято Воскресіння Господнього або Великдень святкують в перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Разом з людьми його відзначає і пробуджується природа. Сімейний обід в цей день готують особливо урочисто і прикрашають квітами. Звичай фарбувати яйця — обов’язковий атрибут свята. Також на Великдень існує звичай вітати один одного радісним вигуком «Христос воскрес!», На що відповідають — «Воістину воскрес!» Це вітання висловлює радість віруючих, аналогічну радості апостолів, які дізналися про воскресіння Христа.

Оригінальнийорнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.

У християнській символіці зелена барва так само символізує життя. Зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають храми й церковні подвір’я, а священики освячують оберемки зелені, які люди приносять до церкви.Цікаво, що образ Трійці українці шанують ще з дохристиянських часів. Різдвяний трисвічник, що зветься «трійця», колядки про створення світу, гаївки-веснянки, троїстий знак на писанках свідчать про духовні знання наших предків, які на сьогодні майже втрачені В День Трійці у часи преславні,в землі святій у давнії літаіз неба Дух святий нежданозійшов на учнів Господа Христа.

Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум’я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття. Існують прикмети пов’язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою ) Івана Купала святкували 23-24 червня в час літнього сонцестояння: увечорі, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю

Вранці, як тільки розвидниться, дівчата йшли гуртом до лісу та в поле збирати квіти для вінків. Найголовніше для вінків – барвінок. З лісових квітів ще збирали ромен-зілля, боркун-зілля, материнку, чебрець, нечуй-вітер, братки, з польових – волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел, з городніх – любисток, м’яту, чорнобривці, ласкавці та кудрявці.Зібравши досить різних квітів, вони йшли до річки або прямо в лісі сідають колом і плетуть вінки. В деяких місцевостях дівчата плели вінки напередодні Купайла. Кожна дівчина мала сплести два вінка. Дали проводився своєрідний хоровод з вінками – дівчата повільно йдуть одна за одною, піднімаючи до сонця вінки, які тримали в обох руках. При цьому вони підтанцьовували і співали купальських пісень.

Дівчата ховали свої вінки, щоб хлопці не «викрали», бо то поганий знак, ці вінки дівчата потім пускали по воді і ворожили, хто, коли і з ким побереться:Гей, на Івана, гей, на Купала,Красна дівчина долі шукала.Квітки збирала, віночок вила,Долі водою його пустила.Полинь, віночку, по бистрій хвилі,Поплинь під хату, де живе милий,Поплив віночок долі водою,Серце дівчини забрав з собою.

Спаса Спаса Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем е свято Преображення Господнє, або Спаса, В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки, або жмут колосся жита й пше­ниці.Колись правовірні селяни до цього дня не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Повернувшись з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розговлялася: їли яблука з ме­дом і запивали виноградним або яблуневим ви­ном, — «щоб садовина родила». В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й ка­жуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про за­пас!»Перед Спасом є два тижні посту — «спасів­ка». Існує легенда, що спасівка — це є продов­ження Великого посту. Бог призначив для Ве­ликого посту дев’ять тижнів, а святі отці поча­ли просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тиж­ні вкінці літа перед Спасом. Ось чому за народ­нім віруванням у спасівку треба так само по­стити, як і у Великий піст.Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народною міфологією, це третій виступ мер­ців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. CПАС

Давним-давно в наших предків то було свято Долі з молодіжними обрядами та забавами, але з поширенням християнства на нього на клалося свято Катерини, яка вважається заступницею шлюбу та наречених. Під Катерину і на Андрія ворожать на коханих. Дівки ворожать про свою долю, вагітні жінки моляться про легкі пологи, навіть парубки загадують на майбутніх жінок. Свято Катерини можна вважати найбільшим і знаменним серед численних жіночих свят. Сподіваючись на допомогу святої Катерини, жінка просила її про щасливий шлюб, злагоду в родині. У самий же день свята дівчата ворожили і закликали долю. Вранці, до схід сонця, дівчина йшла в садок і зрізала гілочку вишні. У будинку ту гілочку ставила у пляшку з водою і чекала свята Маланки. Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без кольору — погана ознака. 7 грудня — Катерини

Традиційне сватання, особливо поширене з XIX ст., відбувалося у формі переговорів послів молодого з батьками дівчини. Цей досить складний обряд вельми стисло описав Тарас Шевченко: «Покохався літо чи то два. Парубок йшов до батька й матері дівчини просив руки доньки. Коли батько і мати поблагословлять, то дівчина, перев’язавши старостам рушники через плечі, подає зарученому своєму на тарілці або крамну, або самодільну хустку». Сватати дівчину молодий ішов зі сватами: батьком і близькими родичами — шанованими одруженими чоловіками. Взявши хліб і палиці, приходили вони до хати дівчини. За старшого старосту, як правило, вибирали гострого на язик і дотепного чоловіка, який умів артистично виголосити традиційну промову про мисливців, які побачили на снігу слід куниці-красної дівиці (центральні регіони України), або приходили торгувати теличку (Гуцульщина), або напитували собі прачки та швачки .

Новий рік свято, яке знають, люблять і якого з нетерпінням чекають земляни — такі різні у своїх етно-національних традиціях, релігійних переконаннях, історичних і сучасних культурних перевагах, для кого він завжди несе із собою надію на здійснення особистих бажань і планів, а в цілому — на майбутній розвиток людства. до наступного нового року. і далі. Незважаючи на те, що Новий рік — одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої власні традиції зустрічі Нового року, своя святкова атрибутика, тимчасові терміни для проведення цього свята. Історія свята Новий рік сягає глибокої давнини, коли наші предки пов’язували й пристосовували його до різних знаменних подій свого життя, позначаючи тим самим настання нового часу, періоду, циклу життєдіяльності.

Весілля є одним з найбільш яскравих родинних свят, що поєднувало покоління і родини. Весілля в середовищі українців являло собою справжню урочисту драму, що супроводжувалася музикою, співами, танцями, іграми, набуваючи характеру народного свята. Якщо сьогодні весілля справляють упродовж одного дня (як правило, вихідного), то ще зовсім недавно його гуляли цілий тиждень:П’ятниця — починальниця,Субота — коровайниця,Неділя — вінчальниця,В понеділок — їсти та пити,У середу — похмелятися,А в четвер після обідуТа й додому поїду.

Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням «хата з дітьми — базар, а без них цвинтар». Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам — дев’ясилу, щоб росли здоровими та дужими. Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов’язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі. Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.

Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу,як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати. Вареники були обов’язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: Щоб повна була завжди, як вареник. У цих випадках вареники символізували продовження роду. Вареники з сиром, мащені сметаною, були неодмінною стравою на Масляну (Сиропуст) поряд із млинцями, оладками, налисниками. Вареники й нині є однією з найулюбленіших і найпоширеніших страв.

Дуже характерним для української кухні є достаток борошняних виробів, причому улюбленим видом тіста є прісне — просте прісне, прісне напіввитяжне, заварне прісне, прісне здобне з використанням соди як розпушувача, а для кондитерських блюд — переважно піскове. Національними блюдами є вироби з простого без дріжджового тіста: вареники, галушки, шулики, лемішки, гречаники, коржі і більш нові за часом кондитерські вироби — вергуни і ставбиці.

БОРЩ — одна з найпопулярніших страв. На Україні існувало три різновиди борщу. Перший, червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м’ясній юшці (із свининою чи птицею), в будень — затовкували або засмажували салом із часником та цибулею. Для борщу звичайно заквашували червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сметаною. Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Борщ готували з квасолею (Середнє Подніпров’я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегка підсмажене борошно, (затирали борщ), а на Полтавщині — галушки. На Поділлі для закваски борщу готували спеціальний квас із запарених житніх висівок — грис. На крайньому заході борщ варили дуже рідкий, лише з буряками, заправляючи засмажкою, а для кисло-солодкого смаку додавали сік свіжих вишень або яблук. У піст борщ варили без сала та м’яса, лише на олії, проте намагалися додати до овочевої юшки гриби, в’ялену, сушену або смажену рибу. Червоний борщ широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, але й на Різдво, весілля, хрестини, поминки.

В Україні їдять сало, Не багато і не мало. Товщина – на шість пальців, І картопелька на смальці. А свинина, як малина, Що у роті тане, Як найкраща, в світі жінка, Як дівча кохане. Я люблю, на повний шлунок, Їжу – це любовний трунок. Не шукайте, дівки зілля, Тягніть сало із підпілля. Сало – це кохання, З вечора до рання. Сало – це робота, Сало – це дрімота. Сало – це для пісні крила, З салом і дівчина мила.

Українська національна кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями.

Неодмінним атрибутом весілля є коровай — обрядовий хліб, який випікали легкі на руку жінки, які щасливо живуть у першому шлюбі. В залежності від краю, коровай “бгали” і у молодого, і у молодої або тільки у молодого (Лемківщина) чи тільки у молодої (Слобожанщина). Коровай — це найчастіше висока пшенична паляниця, оздоблена виліпленими з тіста квіточками, колосками, пташками, зірочками й місяцем, що символізували міцність майбутнього подружнього життя, щастя, добробут і злагоду. Весь коровайний обряд супроводжувався піснями: Піч наша регоче,Короваю хоче,А припічок посміхається,Короваю дожидається. Після того як коровай поставили у піч випікатися, коровайниці мили руки в ночвах, вмивали цією водою батьків і весь збір у хаті, а воду виливали під плодове дерево або на току, де кропили снопи й танцювали – “ обтрушували борошно ”. Якщо коровай виходив вдалим, молодим пророкували щасливе подружнє життя, якщо тріснутий — нещасливий шлюб, а загнічений — круту вдачу одного з молодих. КОРОВАЙ

Традиции и обряды Украины. Истоки украинских традиций Украина богата народными обрядами и традициями, красочность и яркость которых поражает воображение. — презентация

Презентация была опубликована 5 лет назад пользователемТимофей Облонский

Похожие презентации

Презентация на тему: » Традиции и обряды Украины. Истоки украинских традиций Украина богата народными обрядами и традициями, красочность и яркость которых поражает воображение.» — Транскрипт:

1 Традиции и обряды Украины

2 Истоки украинских традиций Украина богата народными обрядами и традициями, красочность и яркость которых поражает воображение. Обрядовые действия объединяют в себе верования и традиции ни только христианства, но и более древнего верования — язычества.

3 Изготовление оберегов Мистическое представление древнего человека о существовании злых сил, создало ряд обрядов, направленных на изготовление предметов, способных защитить его. Для изготовления оберега берётся любой предмет, который дорог человеку. В лунную ночь в доме или на природе проводится ритуал наложения необходимых охранных качеств для данного человека. Ритуал, проводимый на природе, представляет собой красочное зрелище в лучших традициях язычества.

5 Мой дом — моя крепость Большое значение обряды имели при строительстве нового дома. Строительство жилья издавна было одним из важнейших событий, связанных с надеждой на счастливую и обеспеченную жизнь. Желание обеспечить надёжность, крепость, и уверенность в защищенности нового дома — выразилось в обрядах и ритуалах, которые передавались от деда к внуку на протяжении более 300 лет.

6 Новоселье От правильности проведения обряда новоселья (входын) зависит дальнейшее счастливое и обеспеченное проживание в доме. За день до новоселья (точнее — на ночь) хозяева оставляли в новом доме кота или петуха. На следующий день, когда всё было готово к переходу в новый дом, старшие члены семьи принимали икону, вышитый рушник с хлебом и солью, миску с зерном, мелочью и бутылку водки и входили в новый дом.

7 Новоселье Отец молодых хозяев благословлял новое помещение. Выйдя на улицу с хлебом и солью на вышитом полотенце, он благословлял детей на счастливую жизнь в новом доме. Молодые хозяева брались за концы полотенца, и он заводил их в новое жильё. За ними заходили родственники и соседи. Заканчивалось новоселье вручением подарков, пением и танцами.

8 Хлеб-соль По древнему обычаю хлеб- соль подносили дорогим гостям в знак глубокого уважения. Чаще всего с хлебом да солью встречает хозяйка — та, кто и пекла этот хлеб.

9 Свадебные обряды Немало украинских свадебных традиций связаны с таким предметом, как рушник. Раньше он составлял большую часть приданного невесты. Кроме того, было принято дарить каждому гостю рушник, который невеста вышивала собственноручно. Его также использовали на венчании, когда молодые становились на него во время обряда. А рушником и караваем родители встречали новобрачных перед свадебным обедом.

10 Свадебные обряды На крыльце или у входа в зал молодых встречают родители. По традиции, как правило, каравай держит мама жениха.

11 Рождество Одним из основных украинских обычаев является празднование Рождества. В предрождественский день 6 января отмечается Святвечер. Основными блюдами на Святой вечер являются кутя рисовая или пшеничная каша с медом, изюмом и маком. А вот 7 января, на само Рождество, готовят большой семейный стол.

13 Коляда Накануне или в первый день Рождества вечером начинали колядовать. Группы мужчин, молодых парней заходили во двор каждой хаты, песнями славили хозяев, желали им здоровья, достатка, исполняли ряд обрядовых действий, за что получали награду.

14 Масленица Еще один популярный украинский обычай неделя Масленицы. Обычай предполагает проводы зимы и встречу весны. Блин считали символом солнца, так как он, подобно солнцу, тоже жёлтый, круглый и горячий, и верили, что съедая блин, люди получают частичку его тепла и силы.

15 Ивана Купала Ивана Купала, так же Иванов день, является одним из народных обрядовых обычаев. Его история уходит в очень глубокую древность. Праздник связан с периодом летнего солнцестояния, поворотом солнца к зиме. Его отмечают в ночь на 7 июля, когда чарующая красота природы создаёт сказочный пейзаж, на котором и происходят магические купальские забавы.

16 Ивана Купала Ночь на Ивана Купала, чаще всего очень темная. В эту пору, по поверьям, созревает много магических растений, которые нужно собрать до восхода солнца. В эту ночь просыпается «нечисть», слышен говор животных, распускается папоротник, он возгорается дивным огнем, сразу гаснет и осыпается. Тому, кто сорвёт этот цветок, откроются богатства всей земли и он обретет всемогущество. Широко известны купальские гадания: девушки бросают венки в воду и наблюдают за ними, чей венок быстрее всех поплывет, та и выйдет замуж раньше других.

17 Многие обычаи и традиции в этой стране придумали предки из далекого прошлого, однако до сих пор большинство из них все же соблюдаются и в наше время.

Презентация «Традиции и обычаи украинского народа»

Идёт приём заявок

Подать заявку

Для учеников 1-11 классов и дошкольников

Описание презентации по отдельным слайдам:

Обычаи и традиции украинского народа

Украина Традиционно считается, что голубая и желтые полосы на национальном флаге Украины означают безоблачное небо и желтую пшеницу в поле. Украина – независимое государство. Считается самой большой страной, чья территория полностью расположена в Европе. Столица Украины — город Киев. Страна с плодородными равнинами, теплым климатом.

Украинский народ Русские, украинцы, белорусы относятся к славянам. У них очень много общих традиций. Население состоит на 73 процента из украинцев. Остальное население: русские, евреи, белорусы, молдаване болгары, венгры, румыны, поляки, евреи, греки, армяне, цыгане, азербайджанцы. Украинцы преимущество христиане и причисляют себя к православной церкви. Традиционно население занимается выращиванием овощей, фруктов, разведением скотоводства.

Православные обычаи 1 Как все христиане, украинцы празднуют церковные праздники: Рождество Христово, Пасху, Троицу, Вербное воскресенье. Во всех украинских селах празднуют престольный праздник. У каждой он свой, посвящен дню освещения местной церкви. В этот день ходят в церковь, гости, не работают. В селе Марьяновка он празднуется 28 августа.

Традиционный костюм Основа мужского национального костюма – рубаха. Штаны (шаровары, портки). Мужские головные уборы: бриль и кучма . Традиционный украинский национальный костюм – это яркие, красивые вышивки, цветы и ленты. Этот обычай до сих пор является современным, модным. Основа женского костюма – длинная рубашка (вышиванка, сорочка)

Украинские рушники Рушник – небольшое полотенце для утирания рук и лица, а также вешали для украшения в красный угол избы. Рушник – это символ дома и семьи. Это не только полотенце, а также предмет для обрядов и ритуалов. Хата без рушника, що сім’я без дітей, — гласит украинская пословица. В современном мире, когда старинные обычаи и традиции уступают место прогрессу, роль Рушника остаётся такой же, как и столетия назад. Он напоминает нам о наших предках, о корнях наших верований, является предметом гордости и оберегом.

Украинская кухня Украинское гостеприимство – тоже неотъемлемая часть наших культурных традиций. Гостям также были всегда рады, делились с ними последним куском. Украинская кухня – это набор вкусных традиций, которые почитаются во всем мире. Ассортимент ее блюд обширен! Самым знаменитым блюдом в традиционной украинской кухне является борщ и пампушками с чесноком, куском сала, вареники, холодец.

Украинский народный фольклор Украинский народ известен своим талантом к пению. Песни этого замечательного народа нравятся многим. Они лирические, грустные, протяжные, очень красивые. Наверняка многие знают такие известные украинские народные песни, как «Ніч яка місячна» или «Ти ж мене підманула».

«творческая работа с детьми от 3 до 10 лет»

Номер материала: ДБ-1038942

ВНИМАНИЮ УЧИТЕЛЕЙ: хотите организовать и вести кружок по ментальной арифметике в своей школе? Спрос на данную методику постоянно растёт, а Вам для её освоения достаточно будет пройти один курс повышения квалификации (72 часа) прямо в Вашем личном кабинете на сайте «Инфоурок».

Пройдя курс Вы получите:
— Удостоверение о повышении квалификации;
— Подробный план уроков (150 стр.);
— Задачник для обучающихся (83 стр.);
— Вводную тетрадь «Знакомство со счетами и правилами»;
— БЕСПЛАТНЫЙ доступ к CRM-системе, Личному кабинету для проведения занятий;
— Возможность дополнительного источника дохода (до 60.000 руб. в месяц)!

Пройдите дистанционный курс «Ментальная арифметика» на проекте «Инфоурок»!

Не нашли то что искали?

Вам будут интересны эти курсы:

Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение редакции может не совпадать с точкой зрения авторов.

Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако редакция сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.

Презентация “ТРАДИЦИИ И ОБЫЧАИ УКРАИНСКОГО НАРОДА»

Презентация для детей о традициях и обрядах украинского народа.

Просмотр содержимого документа
«Презентация “ТРАДИЦИИ И ОБЫЧАИ УКРАИНСКОГО НАРОДА»»

Выполнила Киселёва Ольга Ивановна,

Студентка группы ЗДО-3-13 ГБОУ ВО РК «КИПУ»

С давних пор жизнь украинцев сопровождали различные обряды, связанные с работой, семейным бытом, календарными праздниками. Народная обрядность служила неписаным распорядком жизни землепашцев.

Исполнение обрядов должно было обеспечить благосостояние и счастье в доме, высокий урожай и плодовитость скота. Обряды должны были уберечь семью от всяческого зла. Многие украинские обычаи и обряды были связаны с календарными праздниками .

Вечером накануне Рождества подготовка к праздничному ужину превращалась в настоящий ритуал. По представлениям украинцев, все предметы, имевшие отношение к обрядовому столу, приобретали чудодейственную силу. Поэтому, чтобы будущий урожай был богатым, на самом почетном месте под иконами хозяин дома ставил «дидуха» — ритуальный сноп ржи или пшеницы, украшенный засушенными полевыми цветами.

Обязательным атрибутом рождественских праздников было колядование. На Рождество ватаги колядующих ходили по дворам, пели колядки, желали достатка и здоровья всем членам семьи, каждому из которых полагалась отдельная величальная песня. Если в семье был маленький ребенок, долго не начинавший говорить, то такому давали напиться воды из ритуального колокольчика. А девушки, например, должны были одарить каждого колядующего яблоками и орехами .

Канун старого Нового года

По церковному календарю — это также день памяти преподобной Мелании/Маланки /

Главными атрибутами предновогоднего вечера у украинцев в начале XX века были: богатый праздничный стол, щедрование, гадания, ряженье, игры и забавы.

Обряды дня напоминают обряды Сочельника. Название «щедрый» связано с обычаем готовить богатый скоромный стол, в отличие от Святого вечера.

На Меланку в крестьянском хозяйстве совершались обряды «хозяйственной магии»: молодых лошадей и волов впервые запрягали, чтобы приучать их к работе. Кое-где в этот день ловили воробьев и бросали в огонь, а получившийся пепел добавляли к семенам, предназначенным для посева. Считалось, что таким образом можно защитить поля от птиц. На Харьковщине праздничный обход дворов начинался с утра, когда мальчики и девочки по отдельности обходили дворы с поздравлениями и благожеланиями («меланковали»). Вечером совершали аналогичный обряд («щедровали») взрослые девушки, распевая .

На Украине во время щедрования среди ряженых были Василь и Маланка

Ядром обряда являлось исполнение песни «Где коза ходит, там жито родит…» с припевом «О-го-го, коза», где в гиперболизированных образах рисуется будущий урожай («где коза рогом — там жито стогом», «где коза хвостом — там жито кустом» и т. п.). Песня сопровождалась танцем-пантомимой: вначале коза кланялась хозяевам, затем танцевала и задиралась к молодым девушкам, ласкалась к малым деткам, затем же, как правило, она «умирала», её безуспешно лечили, и лишь получив кусок сала, она «воскресала». Обряд символизировал круговорот времени и возрождение природы.

На Крещение освященной водой кропили всех членов семьи, а также дом, двор, колодец, весь домашний скот. Считалось, что освященная на Крещение вода обладает чудодейственной силой.

На протяжении недели готовили блины, вареники, пили водку, ходили в гости друг к другу. На Масленицу парни и девушки тащили колоду—в наказание за то, что не поженились осенью: к ним привязывали колоду или ленту и требовали выкуп.

На Пасху обязательно выпекали и святили пасхальные куличи, красили и разрисовывали писанки, начиняли колбасу, готовили другие кушанья для разговения. А вечером разжигали пасхальные костры — считалось, что они отпугивают нечистую силу. В праздничные дни на площади возле церкви происходили народные гулянья, продолжавшиеся три дня. В эти дни всем разрешалось звонить в церковные колокола

В начале мая девушки и молодые женщины принимали участие в особом обряде сбора целебных трав. «Зеленые праздники» (Троица) знаменовали окончание весны и начало летней поры. В эти дни дом и хозяйственные постройки обязательно украшались зелеными ветвями .

Накануне древним способом (от кресала и кремня) разводили костры. Считалось, что эти костры имеют целебную силу, через них прыгали для того, чтобы очиститься от грехов и излечиться от болезней. На Купалу много гадали «на будущее», например на венках, собирали травы, которые должны были стать оберегами от нечистой силы.

Все эти обряды в течение года украинцы сотворяли ради главного действа, апогея урожайного года – «обжинок». «Обжинки» — праздник завершения сбора урожая. Он богат не только песнопениями и играми, но и архаичными ритуалами. В прошлом в эти дни приносилось множество жертв богам и полевым духам, сегодня такой жертвой считается «спасова борода» (другие названия «перепелка», борода Волоса», «борода Ильи»). Последние несжатые колосья связывают в пучок и оставляют на поле, иногда пригибая его к земле.

Презентация «Культура и традиции украинского народа. Национальная кухня» в подготовительной группе

Наталья Курманова
Презентация «Культура и традиции украинского народа. Национальная кухня» в подготовительной группе

Презентация «Культура и традиции украинского народа. Национальная кухня» родителем воспитанницы подготовительной группы

Цель: Дать понятия детям о названии страны, в которой проживали некоторые дети из группы: о её природе, некоторых исторических событиях, культуре, быте, о некоторых традициях, связанных с приготовлением различных блюд — традиционной национальной кухни.

Куратор проекта: воспитатель подготовительной группы — Курманова Н. П.

Презентацию провела мама воспитанницы Вероники — Марина Николаевна.

На Старый Новый год, в сочельник и канун Крещения принято колядовать или щедровать. Молодежь и дети одеваются в различные костюмы, маски, идут по соседям.

Национальная одежда — повседневная и праздничная.

Традиция лепить на Старый Новый год вареники с сюрпризами появилась не так давно — никто точно не помнит, где и когда, однако многие её с удовольствием соблюдают. И сейчас гадают, едят вареники, веселятся, колядуют.

Угощение одним из национальных блюд — варениками с картофелем.

Презентация «Культура и традиции народов мордовского края» «Культура и традиции народов моего края» 1 слайд Тема «Культура и традиции народов моего края». 2 слайд Стихотворение Юлии Кошелевой «Мой.

Фотоотчет итоговой работы с детьми подготовительной группы по теме недели народная культура и традиции «Тряпичная кукла» По теме недели «Народная культура и традиции», я ставила перед собой задачи: 1. Ознакомление детей с волшебной сказкой, афоризмами, народными.

Конспект занятия в старшей группе «Народная культура и традиции русского народа» Конспект открытого занятия в старшей группе. Тема: «Народная культура и традиции русского народа. Подготовили музыкальный руководитель Медведева.

Конспект занятия «Национальная кухня Франции» Национальная кухня Франции (неделя страноведения) Педагог заранее украшает небольшой столик как во Франции, на маленькие тарелочки можно.

Познавательный проект «Культура и традиции русского народа» (для детей старшего дошкольного возраста) Муниципальное дошкольное образовательное учреждение «Сланцевский детский сад №22 общеразвивающего вида с приоритетным осуществлением деятельности.

Проект «Культура и традиции русского народа» Актуальность В настоящее время необходимо с дошкольного возраста уделять внимание вопросам духовно- нравственного развития детей, что способствует.

Сценарий праздника «Народы Поволжья. Национальная кухня, национальные обычаи» Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение детский сад №200 «Волшебный башмачок» городского округа Тольятти СЦЕНАРИЙ.

Сценарий праздника в подготовительной группе «Из-за Дона песню выведу». Культура и традиции казаков Празднично в казачьем стиле украшен участок детского сада с куренем. Во дворе поросята, куры, утки, гуси. Выходит под спокойную казачью.

Статья «Национальная культура-дошкольникам» «Национальная культура – дошкольникам». Одним из важнейших условий развития общества является воспитание граждан правового, демократического.

Конспект занятия в подготовительной группе «Традиции и обряды в жизни русского народа» МАДОУ № 16 Конспект занятия в подготовительной группе Тема: «Традиции и обряды в жизни русского народа» Провела воспитатель Журкина.

Читайте так же:

  • Народы и обычаи сибири Народы и обычаи сибири Главная Новости Наши документы Копилка Поступления Вопрос-ответ Слушаем 20 ноября 2020 года 27 ноября 2020 года 4 декабря 2020 года […]
  • Обычаи и традиции курского края Истории и традиции Курского края Меню навигации Пользовательские ссылки Информация о пользователе Вы здесь » Истории и традиции Курского края » Традиции » Традиции праздников Традиции […]
  • Традиция флоренции Флоренция: город искусства Флоренция - cтолица итальянского Возрождения, мировой центр Искусства и Культуры. Флоренция - родина Леонардо да Винчи, Микеланджело, Данте, Боккачо, Галилео […]
  • Традиции на мальте Традиции Мальты Мальтийский архипелаг, расположенный на перекрестке торговых путей в Средиземном море, пытались завоевать многие древние государства. Здесь отметились финикийцы и […]
  • Правда ли что от судьбы не уйдешь Правда ли, что от судьбы не уйдешь? На месте недавнего крушения аэробуса Air France А 330, летевшего из Бразилии, было найдено 49 тел. Всего погибло 228 человек. Тут трагедия, тут все […]
  • Картины с камнями как называется «Живопись из камня»: Флорентийское мозаичное искусство, которым восхищался сам великий Микеланджело Получайте на почту один раз в сутки одну самую читаемую статью. Присоединяйтесь к нам в […]

Leave a Reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *